Принципи презумпції невинуватості

Історія знає не один випадок, коли до кримінальної відповідальності притягувалися абсолютно невинні у злочині особи і відбували за це покарання, а злочинці залишалися на волі. Для того, щоб не допустити таких випадків, або хоча б звести їх до мінімуму, в законах закріплені принципи презумпції невинуватості. При проведенні судового розгляду вони грають важливу роль і нерідко лягають в основу виправдувального вироку. Фактично це гарант того, що до кримінальної відповідальності не буде помилково залучено невинне в скоєнні злочину особа. З цієї причини принципи закріплені в багатьох міжнародних і внутрішньодержавних документах.

Законодавча основа принципу презумпції невинуватості закладена в Конституції (Ст.49), Кримінально-процесуальному кодексі (ст.14), а також в міжнародних актах - Загальної декларації прав людини та ін.
Що має на увазі принцип презумпції невинності? Відповідь на це питання нам дає Конституція. Зокрема, вважається, що обвинувачений не винен, поки не буде доведено його вину у скоєному злочині і підтверджена вироком суду в порядку, передбаченому за кримінально-процесуальним законодавством.

В кримінальному процесі повинні дотримуватися такі принципи презумпції невинуватості:
- Обов`язок щодо доказування вини, надання викривають підозрюваного людини доказів лежить на обвінітеле-
- На звинувачену в злочині не лежить обов`язок доведення невіновності-
- Обвинувальний вирок повинен підкріплюватися гарною доказової базою, припущення в ньому недопустіми-
- Непереборні сумніви, що виникають в ході кримінального процесу, трактуються на користь особи, яка обвинувачується в злочині.
Всі ці принципи презумпції невинуватості спрямовані на захист обвинуваченого. Вони необхідні для встановлення всіх обставин події, для об`єктивного, повного і всебічного розслідування. Непрямі докази, які можуть трактуватися по-різному, не можуть стати основою обвинувачення. При недостатності доказів по справі має бути припинено кримінальне переслідування.

Людина не може бути визнаний винним без проведення судового розгляду. На суді принципи презумпції невинуватості особливо значимі, так як заслуховуються всі доводи і вивчаються всі докази по конкретній кримінальній справі, відбувається перевірка доведеності обвинувачення. І якщо вина не буде доведена або буде доведена, але не в повній мірі, людина може бути виправданий, обсяг обвинувачення може бути змінений, дії будуть кваліфікуватися за іншою статтею КК.

У разі визнання невинності людини він може вимагати відшкодування шкоди, що виник у зв`язку з порушенням стосовно нього кримінальної справи, а також публікації в ЗМІ інформації, яка спростовує його винність.

До моменту засудження людина не вважається злочинцем, він володіє всіма правами, як і будь-який інший громадянин країни. Він може бути обмежений в правах тільки після того як вирок винесено судовими органами.

Незважаючи на те, що, відповідно до закону, на обвинуваченого не має покладатися обов`язок доведення своєї невинуватості, на практиці виходить зовсім навпаки. Орган переслідування не зацікавлений в зборі інформації, яка може послужити причиною виправдувального вироку. Тому для забезпечення інтересів обвинуваченого надається лише право на захист. Сам процес побудований на основі принципу змагальності, де орган переслідування звинувачує, а сторона захисту наводить аргументи на користь обвинуваченого. З цієї причини принципи презумпції невинуватості не реалізуються в повному обсязі і носять почасти формальний характер.



Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 146
Рекомендуємо