Кредиторська заборгованість і правила її списання

В першу чергу варто чітко позначити, що ж таке кредиторська заборгованість. Під цим поняттям мається на увазі сумарна заборгованість економічного суб`єкта перед усіма кредиторами. Тобто це ті кошти, які необхідно повернути в повному обсязі через встановлений проміжок часу.

Найчастіше зустрічається кредиторська заборгованість перед контрагентами, як правило, це постачальники матеріалів і сировини, а також покупці вже готової продукції. Регулярно виникають зобов`язання перед персоналом за виконану роботу.

Але не завжди організація може своєчасно погасити долгі- в такому випадку наявна кредиторська заборгованість значно погіршує фінансові показники. Особливо це відбивається на рівні ліквідності і платоспроможності підприємства, адже саме за цими критеріями інвестори судять про доцільність вкладення коштів. Крім того, якщо є кредиторська заборгованість в балансі, яка не була вчасно погашена, то контрагент має право звернутися з позовом до суду. В такому випадку позичальникові доведеться сплатити не тільки суму боргу в повному обсязі, а й передбачені надбавки у вигляді штрафу, пені або неустойки.

Варто розуміти, що тривале непогашення зобов`язань перед постачальниками та іншими особам може призвести до серйозних наслідків, таких як банкрутство, тобто повна нездатність підприємства здійснювати свою діяльність надалі. Виділяють два способи стягнення боргів: судовий і так званий претензійний, або позасудовий. Перший передбачає подачу позову до суду і очікування подальшого розгляду, а згідно з другим способом боку самостійно вирішують, як і в якому розмірі погашається кредиторська заборгованість.

У бухгалтерському обліку нерідко виникає ситуація, коли залишається сума боргу, яка не буде повернута кредитору. Таку заборгованість необхідно списати і при цьому правильно відобразити в балансі. Отже, списання боргу може здійснюватися тільки після закінчення терміну позовної давності. Як правило, він встановлюється судовим органом і зазвичай становить три роки з тих пір, як позичальник повинен був виконати зобов`язання в повному обсязі. Зазвичай в договорі між кредитором і позичальником вказується кінцева дата погашення, тоді строк позивної давності починає свій відлік з дня, наступного за цією датою. Раніше списання заборгованості можливо тільки в разі банкрутства підприємства і його ліквідації.

Якщо в організації є тимчасові фінансові труднощі, варто попередити про це кредитора. На підставі наявних відомостей проводиться реструктуризація кредиторської заборгованості, тобто знаходження компромісу і створення умов, максимально сприятливих для якнайшвидшого виконання зобов`язань. Таким чином, кредитор може продовжити термін погашення кредиту або скласти новий графік часткової виплати боргу з колишньої датою останнього платежу. Деякі висувають альтернативні варіанти у вигляді зниження суми боргу з урахуванням дострокового його погашення або заміни іншим боргом, тобто проводиться рефінансування. Робиться це з метою зниження ризику неповернення і гарантованого отримання хоча б частини платежу.

Окремо варто виділити такі способи реструктуризації, як залік, новація і відступне. Залік взаємних вимог здійснюється тільки в тому випадку, якщо сторони пов`язані взаємними зобов`язаннями однакового характеру, найчастіше грошовими. Якщо сума боргу одного контрагента менше, ніж у іншого, то залік оформляється на меншу суму. Коли кредиторська заборгованість стягується за допомогою новації, сторони приймають рішення про заміну зобов`язання іншим рівноцінним боргом. Якщо подальше повернення боргу знаходиться під великим питанням, то можна скористатися відступним. Під таким способом мається на увазі сплата боргу у вигляді іншого майна, активу або грошей. Позичальник може розплатитися майном лише у разі, якщо воно не є забезпеченням будь-якого кредиту, і якщо інша сторона дала свою згоду, тобто зацікавлена в цьому методі сплати боргу.




Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 124